Перейти до основного вмісту

Ураження ОРА

Автор:
Попри всю різноманітність уроджених і рано придбаних захворювань і ушкоджень опорно-рухового апарату у більшості таких дітей спостерігаються подібні проблеми. Провідним в клінічній картині є руховий дефект (затримка формування, недорозвинення, порушення або втрата рухових функцій).
Результат пошуку зображень за запитом "постава дітей"

Частина дітей з такою патологією не мають відхилень у розвитку пізнавальної діяльності і не вимагають спеціального навчання і виховання. Але всі діти з порушеннями опорно-рухового апарату потребують особливих умов життя, навчання та подальшої трудової діяльності.
Більшу частину дітей з порушеннями опорно-рухового апарату складають діти з церебральними паралічами. Дитячий церебральний параліч (ДЦП) - це важке захворювання нервової системи, яке нерідко призводить до інвалідності дитини.

ДЦП виникає в результаті недорозвинення або пошкодження мозку на ранніх етапах розвитку (у внутрішньоутробний період, в момент пологів і на першому році життя). Рухові розлади у дітей з ДЦП часто поєднуються з психічними та мовними порушеннями, з порушеннями функцій інших аналізаторів (зору, слуху). Тому ці діти потребують лікувальної, психолого-педагогічної та соціальної допомоги.

До порушень опорно-рухового апарату призводять різні причини:
- захворювання нервової системи;
- дитячий церебральний параліч;
- поліомієліт;
- вроджені патології опорно-рухового апарату;
- вроджений звих стегна;
- кривошия;
- аномалії розвитку хребта (сколіоз);
- клишоногість та інші деформації стоп;
- недорозвиток і дефекти кінцівок;
- аномалії розвитку пальців кисті;
- артрогрипоз (вроджене каліцтво);
- набуті захворювання і порушення опорно-рухового апарату;
- травматичні ураження спинного і головного мозку, кінцівок;
- поліартрит;
- захворювання скелету (туберкульоз, пухлини кісток, ос­теомієліт);
- системні захворювання хребта (рахіт, хондродист).
 Класифікація порушень опорно-рухового апарату.
Відзначають різні види патології опорно-рухового апарату.
Захворювання нервової системи:
ü  дитячий церебральний параліч
ü  поліомієліт.
Вроджена патологія опорно-рухового апарату:
ü  вроджений вивих стегна,
ü  кривошия,
ü  клишоногість та інші деформації стоп,
ü  аномалії розвитку хребта (сколіоз),
ü  недорозвинення і дефекти кінцівок,
ü  аномалії розвитку пальців кисті,
ü  артрогрипоз (вроджене каліцтво).
Придбані захворювання і пошкодження опорно-рухового апарату:
ü  травматичні ушкодження спинного мозку, головного мозку і кінцівок,
ü  поліартрит,
ü  захворювання скелета (туберкульоз, пухлини кісток, остеомієліт),

ü  системні захворювання скелета (хондродистрофия, рахіт).

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Класифікація вад слуху

Автор:
КЛАСИФІКАЦІЯ ВАД СЛУХУ У ДІТЕЙ . Визначення ступеня зниження слуху в дітей є необхідною передумовою оптимального вибору засобів лікування, реабілітації та організації корекційно-педагогічного впливу. Класифікація туговухості може здійснюватись з урахуванням: 1) її ступеня; 2) характеру зниження слуху; 3) локалізації ураження в слуховому апараті; 4) причин ураження слуху; 5) стану розвитку мовлення. Тільки з урахуванням всіх цих елементів можлива правильна оцінка стану, правильне лікування та виховання дитини, що втратила слух. У вітчизняній сурдологічній практиці досить широко застосовується класифікація порушень слуху у дітей, розроблена Л.В.Нейманом. В ній враховується ступінь ураження слухової функції і можливості формування мовлення при такому стані слуху. Використовується метод тональної аудіометрії та дослідження слуху мовленням. Розрізняють два види слухової недостатності: туговухість (приглухуватість) і глухоту. Туговухість – таке зниження слуху, при якому виникають у...
Дописати коментар
Докладніше

Інтегроване та інклюзивне навчання в Італії

Автор:
Інтегроване та інклюзивне навчання в Італії Серед європейський країн Італія посідає чільне місце у впровадженні ідей інтегрованого та інклюзивного навчання, оскільки однією з перших визнала інтегративне та інклюзивне навчання найприйнятнішою для неповносправних дітей формою здобуття освіти. За визначенням директора Департаменту Національних досліджень у галузі освітніх інновацій в Італії P. Tortora, «Італія у цьому відношенні стала лабораторією для всього світу, оскільки саме латинська культура зорієнтована на визнання автономності та гідності кожної людини».  Освітню реформу в країні, яку було проведено у 1972 р., ініціював громадський рух «Демократична психіатрія». Метою цього громадського об’єднання було досягнення прогресивних змін у психіатричних лікувальних установах, усунення відособлення та ізоляції соціально не небезпечних осіб з порушеною психікою, які стали в’язнями ізольованих закладів. Учасники цього руху вважали, що виникнення психічних відхилень у багатьох в...
Дописати коментар
Докладніше

Особливості процесу аномального розвитку

Автор:
Особливості процесу аномального розвитку Л. С  Виготський дослідив, що діти з порушеннями психо­фізичного розвитку розвиваються за тими ж закономірностями, що й нормальні, зокрема: психічний розвиток має поетапний ха­рактер, і кожен етап завершується формуванням новоутворень, які є основою для подальшого розвитку. Динаміка розвитку нор­мальної та аномальної дитини підпорядковується єдиним загаль­ним закономірностям, при цьому кожен вид психофізичних по­рушень характеризується своїми специфічними особливостями. Проте є й загальні особливості процесу аномального розвитку. Л. С Виготський розробив теорію  складної структури аномального розвитку,  яка означає, що дефект не призводить до випадіння чи порушення якоїсь однієї функції, а відобра­жається на всьому розвитку дитини. Структура аномального розвитку складається із  первинного дефекту (ядра),  ви­кликаного певним хворобливим фактором, і  вторинних  та  супутніх порушень,  що виникают...
Дописати коментар
Докладніше