Перейти до основного вмісту

Пам'ятка для батьків, які мають дітей з вадами мовлення



ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ, які мають дітей з вадами мовлення
Першою ознакою недорозвинення мови у дитини є уповільнений темп розвитку мовлення. Чим раніше батьки, лікар-педіатр, вихователь помітять у дитини симптоми недоліків мовлення, тим ефективнішою буде допомога.
Слід пам’ятати: дитина, що має проблеми, як ніхто, потребує емоційної підтримки і кваліфікованої допомоги.
Тому:
- не вважайте свою дитину хворою, неповноцінною, гіршою за інших дітей-однолітків;
- не карайте її, не насміхайтесь з неї і не дозволяйте принижувати її;
- не порівнюйте її з іншими дітьми, які добре розмовляють, читають, пишуть;
- вселяйте в неї віру, надію, що все буде гаразд;
- намагайтеся якомога раніше помітити і зрозуміти проблеми своєї дитини;
- якомога частіше кажіть дитині, що ви її любите і зробите все, щоб цей недолік ліквідувати;
- висловлюйтесь чітко і грамотно;
- не падайте духом, якщо швидких змін ви не помітите;
- вірте в свої сили і сили своєї дитини.
- завжди розмовляйте з дитиною чіткою правильною мовою;
- не сваріть дитину за неправильно вимовлене слово;
- організовуйте чіткий режим дня та занять;
- підтримуйте тісний зв’язок з логопедом, психологом, учителем;
- виконуйте всі інструкції, поради, які надає спеціаліст вашій дитині;
- використовуйте систему заохочень, підтримки і винагород;
- проводьте всією родиною якомога більше часу;
- перетворюйте заняття в гру;
- заохочуйте дитину до спілкування з однолітками;
- знайдіть шляхи і методи для допомоги своїй дитині.


Пов’язане зображення

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Класифікація вад слуху

КЛАСИФІКАЦІЯ ВАД СЛУХУ У ДІТЕЙ . Визначення ступеня зниження слуху в дітей є необхідною передумовою оптимального вибору засобів лікування, реабілітації та організації корекційно-педагогічного впливу. Класифікація туговухості може здійснюватись з урахуванням: 1) її ступеня; 2) характеру зниження слуху; 3) локалізації ураження в слуховому апараті; 4) причин ураження слуху; 5) стану розвитку мовлення. Тільки з урахуванням всіх цих елементів можлива правильна оцінка стану, правильне лікування та виховання дитини, що втратила слух. У вітчизняній сурдологічній практиці досить широко застосовується класифікація порушень слуху у дітей, розроблена Л.В.Нейманом. В ній враховується ступінь ураження слухової функції і можливості формування мовлення при такому стані слуху. Використовується метод тональної аудіометрії та дослідження слуху мовленням. Розрізняють два види слухової недостатності: туговухість (приглухуватість) і глухоту. Туговухість – таке зниження слуху, при якому виникають у...

Особливості процесу аномального розвитку

Особливості процесу аномального розвитку Л. С  Виготський дослідив, що діти з порушеннями психо­фізичного розвитку розвиваються за тими ж закономірностями, що й нормальні, зокрема: психічний розвиток має поетапний ха­рактер, і кожен етап завершується формуванням новоутворень, які є основою для подальшого розвитку. Динаміка розвитку нор­мальної та аномальної дитини підпорядковується єдиним загаль­ним закономірностям, при цьому кожен вид психофізичних по­рушень характеризується своїми специфічними особливостями. Проте є й загальні особливості процесу аномального розвитку. Л. С Виготський розробив теорію  складної структури аномального розвитку,  яка означає, що дефект не призводить до випадіння чи порушення якоїсь однієї функції, а відобра­жається на всьому розвитку дитини. Структура аномального розвитку складається із  первинного дефекту (ядра),  ви­кликаного певним хворобливим фактором, і  вторинних  та  супутніх порушень,  що виникают...

Основні міжнародні документи в галузі інклюзивної освіти

Основні міжнародні документи в галузі інклюзивної освіти В основі інклюзії лежить право людини на освіту, проголошене у Всесвітній декларації прав людини у 1948 році, де зазначається: «Кожен має право на освіту…освіта має бути спрямована на розвиток людської особистості та посилення поваги до прав людини та основних свобод…». Однаково важливими є положення «Конвенції про права дитини» (ООН, 1989), такі як право дитини не зазнавати дискримінації, зазначене у статті 2 та статті 23. Зокрема, у статті 23 йдеться, що дитина з особливими освітніми потребами повинна мати: « доступ до освіти, виховання, медичного обслуговування, реабілітаційних послуг, професійної підготовки, максимально можливої соціальної інтеграції та індивідуального розвитку, включаючи його чи її культурний та духовний розвиток». Стаття 29 «Цілі освіти» зазначає, що освіта дитини має бути спрямована на розвиток особи,  талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі, освіта повинна спр...