Інклюзивна освіта

Адаптації для дитини з порушеннями зору. Коли до школи приходить дитина зі зниженим зором, варто пам’ятати, що вона відчуватиме труднощі в орієнтації у просторі. Тому, для комфортного перебування у школі їй необхідна відповідна допомога. На початку навчального року з дитиною потрібно обійти приміщенням школи (влаштувати екскурсію) для того, щоб вона запам’ятала місцезнаходження кабінетів і приміщень, якими вона користуватиметься (класів, роздягалень, їдальні тощо). Якщо місцезнаходження цих приміщень зміниться, потрібно ще кілька разів пройти за новим маршрутом. Вхід до школи. Крайні сходинки при вході до школи необхідно пофарбувати у контрастні кольори, щоб дитина зі зниженим зором мала змогу орієнтуватися на них. Обов’язково потрібні бильця по обидва боки сходів на висоті 70 і 90 см (для дітей молодших класів – 50 см). Найзручнішими є бильця круглого перерізу з діаметром не менше 3-5 см. Довжина билець має бути більшою за довжину сходів на 30 см з кожної сторони. Двері так...

Ступінь порушення зорової функції визначається за рівнем зниження гостроти зору – здібності ока бачити дві світячи крапки при мінімальній відстані між ними. За нормальною гостротою зору, що дорівнює одиниці – 1,0, приймаються особливості людини розрізняти букви або знаки десятого рядка спеціальної таблиці на відстані 5 м. Різниця в здатності розрізняти знаки між подальшим і попереднім рядками означає різницю в гостроті зору на 0,1. Людина здатна розрізнити найкрупніші знаки першого зверху рядка, має гостроту зору – 0,1, четвертого – 0,4 та ін. Для визначення гостроти зору нижче 0,1 використовується рахунок пальців. Здібність до рахунку розставлених пальців руки на відстані: 5 м відповідає гостроті зору в 0,09; 2м – 0,04; 0,5 м – 0,01; 30 см – 0,005. Здібність до розрізнення світла від темряви відповідає гостроті зору на рівні світловідчуття. Нездатність до розрізнення світла від темряви означає, що гострота зору дорівнює 0. Таким чином, залежно від ступеня зниження г...

Діти із порушенням опорно-рухового апарату Такі розлади спостерігаються у 5-7 % дітей і можуть бути вродженими чи набутими. Серед  порушень опорно-рухового апарату виділяють: •          захворювання нервової системи: дитячий церебральний параліч; поліомієліт; •          вроджені патології опорно-рухового апарату: вроджений вивих стегна, кривошия, клишоногість та інші деформації стоп; аномалії розвитку хребта (сколіоз); недорозвиток і дефекти кінцівок: аномалії розвитку пальців кисті; артрогрипоз (природжене каліцтво); •          набуті захворювання та ураження опорно-рухового апарату: травматичні ушкодження спинного мозку і кінцівок; поліартрит; захворювання скелету (туберкульоз, пухлини кісток, остеомієліт), системні захворювання скелету (хондродитрофія, рахіт). У всіх цих дітей провідним порушенням є недорозвиток, порушення або втрата рухових функці...

Спастична диплегія – найбільш поширений різновид церебрального паралічу, відомий також під назвою «хвороба Літтла». Вражає обидві половини тіла, причому більшою мірою ноги, ніж руки. Для спастичної диплегії характерне раннє формування контрактур, деформацій хребта і суглобів. Переважно діагностується у дітей, які народилися недоношеними (наслідки внутрішньошлуночкових крововиливів, інших чинників). При цій формі, як правило, спостерігається тетраплегія (тетрапарез), проте переважає м`язова спастика в ногах. Найбільш поширені прояви – затримка психічного та мовленнєвого розвитку, наявність елементів псевдобульбарного синдрому, дизартрія тощо. Часто зустрічається патологія черепних нервів: косоокість, що сходиться, атрофія зорових нервів, порушення слуху, порушення мови у вигляді затримки її розвитку, зниження інтелекту. Прогноз рухових можливостей менш сприятливий, чим при геміпарезі. Ця форма є найбільш сприятливою щодо можливостей соціальної адаптації. Ступінь соціальної адапт...

Попри всю різноманітність уроджених і рано придбаних захворювань і ушкоджень опорно-рухового апарату у більшості таких дітей спостерігаються подібні проблеми. Провідним в клінічній картині є руховий дефект (затримка формування, недорозвинення, порушення або втрата рухових функцій). Частина дітей з такою патологією не мають відхилень у розвитку пізнавальної діяльності і не вимагають спеціального навчання і виховання. Але всі діти з порушеннями опорно-рухового апарату потребують особливих умов життя, навчання та подальшої трудової діяльності. Більшу частину дітей з порушеннями опорно-рухового апарату складають діти з церебральними паралічами. Дитячий церебральний параліч (ДЦП) - це важке захворювання нервової системи, яке нерідко призводить до інвалідності дитини. ДЦП виникає в результаті недорозвинення або пошкодження мозку на ранніх етапах розвитку (у внутрішньоутробний період, в момент пологів і на першому році життя). Рухові розлади у дітей з ДЦП часто поєднуються з псих...

Фахівцями  розроблено систему своєрідної "швидкої допомоги" при роботі з гіперактивним дитиною. Ось головні її постулати: - Відволікти дитини від капризів. - Підтримувати будинку чіткий розпорядок дня. - Запропонувати вибір (іншу можливу в даний момент діяльність). - Поставити несподіване запитання. - Відреагувати несподіваним для дитини чином (пожартувати, повторити дії дитини). - Не забороняти дію дитини в категоричній формі. - Не наказувати, а просити (але не запобігати). - Вислухати те, що хоче сказати дитина (в іншому випадку він не почує вас). - Автоматично, одними і тими ж словами повторювати багаторазово своє прохання (нейтральним тоном). - Сфотографувати дитини або підвести його до дзеркала в той момент, коли він вередує. - Залишити в кімнаті одного (якщо це безпечно для його здоров'я). - Не наполягати на тому, щоб дитина будь-що-будь приніс вибачення. - Не читати нотацій (дитина все одно їх не чує). Інклюзивний підхід 1.Через кож...

        Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) також іноді називають гіперактивністю абоСиндромом дефіциту уваги (СДВ). СДУГ - це загальний стан, яке може проявлятися як у дітей, так і у дорослих. Симптоми СДУГ у дітей, якправило, групують у три категорії: неуважність, гіперактивність та імпульсивність. Неуважність - •  швидко відволікається; •  не слід інструкцій і не закінчує завдання; •  не слухає, колихтось говорить; •  робить дурні помилки через неуважність; •  часто забуває про щоденні справах; •  не може спланувати свій день; •  уникає або не любить завдання, виконання яких вимагає посидючості або тривалої концентрації уваги; •  часто втрачає щось, у тому числі особисті речі; •  буває сонним в денний час. Гіперактивність -: •  неспокійно рухається, совається, метушиться, коли сидить; •  не може всидіти на одному місці; •  не можетихенько грати; •  з...